- позичений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до позичати. || пози́чено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. пози́чене, -ного, с. Те, що взяли або дали в борг.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
позичений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
випозичений — дієприкметник діал … Орфографічний словник української мови